“Вервиця є атрибутом в іконографії архангела Селафіїла”

Вервиця (четки – рос.) (від давн.рус.-чьтѫ — «считать, читать, почитать») — шнурок або стрічка, найчастіше замкнуті в кільце, на яких нав’язані вузлики, нанизані бусини; вервиця часто схожа на намисто. Вервицю використовують, як рахівницю для відрахунку прочитаних молитов, збереження уваги і концентрації у молитві.

У християнстві вервиця виникла після IV століття. Вважається, що її початковою формою була мотузка з нав’язаними вузлами. У різних джерелах вказуються різні особистості, які ввели її до християнської практики. Найчастіше називається святий Пахомій.

Вервиця в чернецтві називається «духовним мечем» і вручаються монаху при постригу.

Вервиця є атрибутом в іконографії архангела Селафіїла.

Молитися на вервиці дуже просто. Кожна намистина – це одна молитва. Затискаєте між двома пальцями намистинку і читаєте розумом і серцем молитву. Припустимо, Ісусову молитву: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного». Або молитви Богородиці: «Пресвята Богородице, спаси нас», «Богородице Діво, радуйся…» Яннголу Охоронцю; вашому святому – варіантів безліч. Якщо на нитці між великими бусинами нанизано десять маленьких, то й молитов треба прочитати десять. А на велику намистину — особливу молитву. Наприклад Отче наш, Символ віри чи П’ятидесятий псалом.

Також вервицю використовують для молитви за Богородичним правилом. У цьому випадку, потрібно затиснути пальцем одну бусинку і прочитати: «Богородице, Діво, радуйся!». І так десять разів. Після цього, на великій бусинці читати особливу молитву.

У 87-му правилі «Номоканона» (XI століття) пишеться про вервицю, що має 103 вузлики, (ц-сл. мов.):”Да творит безкнижныи инок, за полуночницу, вервиц десять. за утреню, вервиц десять. за часы, вервиц десять. за девятыи час, и вечерню, десять. за павечерню десять. вервица же да имать узлы, сто и три. на всяком же узле да чтет преднаписаную молитву. канон же им есть, сущим убо малаго образа, поклонов триста. схимником же, поклонов, шесть сот. тогожде святаго”.

Перед покупкою вервиці прийнято брати благословіння. При цьому батюшка може дати повчання, на скільки саме ланок прибрати чотки і які молитви читати.

Під час молитви вервицю тримають лівою рукою, перебираючи бусини великим пальцем після кожної молитви.

Небажано використовувати чотки не за призначенням. Дехто носить чотки на шиї, вішають у машину або навіть крутять на пальці. Звичайно ж, чинити так із православними чотками не слід.