Щоразу, приходячи до храму, ми насамперед купуємо свічку, щоб поставити «за здоров’я» або «за упокій», сподіваючись, що ця невелика жертва буде угодна Богові. Свічки, що горять, служать символом віри, причетності людини до Божественного Світла, що знаменує собою Христа як Світло світу, Світло від Світла, Світло істинне, яке просвітлює будь-яку людину, яка приходить у світ.
- Звичай ставити свічки у храмах прийшов до нас із Греції. Але лампади з олією (з грецької – λαμπάδα, від λαμπάς – «світильник») використовувалися в храмах ще в давнину. Наказ влаштувати світильник із чистого золота з сімома лампадами – один із перших, даних Мойсею Господом (Вих. 25,31-37).
- Запалювали світильники (лампади) і перші послідовники Христові, коли збиралися в нічний час для проповіді слова Божого, молитви та літургії: «У світлиці, де ми зібралися, було достатньо світильників» (Дії. XX. З одного боку, в цьому була необхідність: християни, гнані язичниками, для богослужіння віддалялися в підземелля та катакомби, та до того ж богослужіння, найчастіше, здійснювали ночами і без світильників обійтися було не можна.
- Але найголовніше, освітлення мало духовне значення: «Ніколи не відбувається у нас богослужіння без світильників, – казав вчитель Церкви Тертуліан, – але ми використовуємо їх не для того, щоб розганяти морок ночі, – Літургія відбувається у нас при денному світлі; але для того, щоб зобразити через це Христа – світло нестворене, без якого ми й серед півдня блукали б у темряві».
Про символічний характер світла в церкві свідчить також будова та склад палаючих свічок та лампад. Віск і олія у давнину були приношеннями віруючих у храм як добровільні жертви – милостині:
«Якщо хочеш, щоб твоя молитва долетіла до Бога, то дай їй два крила: піст і милостиню» (Св. Єфрем Сірін).
Олія символізує чистоту і щирість людини в її поклонінні Богові. Ще у Старому Завіті Господь наказав Мойсеєві, щоб у жертву Богу приносили чисту без осаду олію (Вих. 27:20). Засвідчуючи чистоту людського відношення до Бога, олія є ознакою милості Божої до людей: вона пом’якшує рани, чинить цілющу дію, її додають у їжу. Свічки та лампади запалюють не лише у храмах, а й у будинках православних християн. Лампади запалюють у вівтарі на Гірському місці, на престолі, на жертовнику, і біля окремих ікон. У середній частині храму лампади зазвичай запалюються у всіх ікон, а біля особливо шанованих ікон запалюється кілька лампад. Лампада, що висить перед іконою, символізує стародавній вогняний стовп, який вивів Ізраїль вночі.
Преподобний Серафим Саровський так пояснив велике значення свічок і лампад (мова оригіналу):
При запаленні лампад читається молитва: « Возжги, Господи, угасший светильник души моей светом добродетели и просвети мя, Твое создание, Творче и Благодетелю, Ты бо еси невещественный Свет мира, прими сие вещественное приношение: свет и огонь, и воздаждь ми внутренний свет уму и огнь сердцу. Аминь.»
Наслідуючи приклад прп. Серафима Саровського, у нашому храмі є можливість замовити особливу требу – «запалення лампади» з наміром про вирішення своїх проблем, про зцілення, про досягнення мети, на подяку тощо, за затвердженим списком прохань для літургії/молебню.
«Я имею… много особ, усердствующих ко мне и благотворящих мельничным сиротам моим. Они приносят мне елей и свечи и просят помолиться за них. Вот, когда я читаю правило свое, то поминаю их сначала единожды. А так как, по множеству имен, я не смогу повторять их на каждом месте правила, где следует, тогда и времени мне не достало бы на совершение моего правила, то я и ставлю все эти свечи за них в жертву Богу, за каждого по одной свече, за иных же постоянно теплю лампады; и где следует на правиле поминать их, говорю:
«Господи, помяни всех тех людей, рабов Твоих, за их же души возжег Тебе аз убогий, сии свещи и кандила (то есть лампады). «А что это не моя, убогого Серафима, человеческая выдумка, или так, простое мое усердие, ни на чем Божественном не основанное, то приведу вам в подкрепление слова Божественного Писания.
В Библии говорится, что Моисей слышал глас Господа, глаголавшему к нему: «Моисее, Моисее! Рцы брату твоему Аарону, да возжигает предо Мною кандилы во дни и в ноши: сия бо угодна есть предо Мною и жертва благоприятна Ми есть».
Можна замовити «запалення лампади» як в окремий день, так і на богослужіннях біля певної ікони в храмі, на Семисвічник у вівтар чи невгасимо.
У ремарках до замовлення потрібно вказати імена, а також мету молитви.
Нехай буде на спасіння і допомогу всім нам!
